Розділ 1. Дивні букети Кожну суботу на могилі моєї дружини з’являвся новий букет, але ніхто з рідних не робив цього. Тоді я сховав біля могили маленьку камеру, щоб нарешті зрозуміти, хто ж залишає квіти, а переглянувши записи, залишився в повному шоці. Мою дружину звали Лора. Вона померла майже два роки тому після тяжкої хвороби. Ми … Read more
Розділ 1. Зізнання в лікарняному боксі Скляний флакон глухо стукнув об дно металевого лотка, прокотився по в’юніні й завмер біля бортика, відкинувши на білу емаль коротку буру тінь. — Я мамині краплі не пила, — сказала Надя. — Я їх новому татові в чай вилила. Максим Чернов не розтиснув пальців. Він подивився на годинник над … Read more
Розділ 1. Циклон на ім’я Світлана Аркадіївна — Стягни цю розтягнуту ганчірку негайно! Камера вже налаштовується, стиліст чекає в коридорі, а ти сидиш на ліжку з таким обличчям, ніби прийшла просити милостиню на папері, — Світлана Аркадіївна увірвалася до лікарняної палати, подібно до циклону, увінчаного вежею зі свіжоукладеного волосся. На свекрусі мерехтів піджак із тканини, … Read more
Розділ 1. Льодяна річка У день похорону моєї мами я опинилася в річці — не знаю, чи випадково я посковзнулася, чи мене навмисно штовхнули: але коли я якимось дивом вибралася з води, то випадково почула розмову свого чоловіка та найкращої подруги. Похорон моєї матері пройшов як у тумані. Люди говорили слова втіхи, обіймали мене, хтось … Read more
Розділ 1. Льодяна річка У день похорону моєї мами я опинилася в річці — не знаю, чи випадково я посковзнулася, чи мене навмисно штовхнули: але коли я якимось дивом вибралася з води, то випадково почула розмову свого чоловіка та найкращої подруги. Похорон моєї матері пройшов як у тумані. Люди говорили слова втіхи, обіймали мене, хтось … Read more
Розділ 1. Дивна пропозиція Я довго не могла зрозуміти, чому Олексій того вечора так дивно мовчав. Зазвичай він приходив з роботи, кидав ключі на тумбочку, питав, що на вечерю, і починав розповідати якусь смішну історію з офісу. Але того дня він ніби забув, як розмовляти. Він сидів навпроти мене, крутив склянку з водою і то … Read more
Перший сніг того року ліг ранком наприкінці листопада, і ліг нерівно, наче його щедро сипали з дірявого мішка. У низинах він уже впевнено тримався, а на пагорках під високими соснами ще виднілися руда хвоя й буре листя, прибите ранковим морозом до самої землі. Марина йшла старою лісовозною дорогою до покинутого лісового поста й тягнула за … Read more
Рік тому я стояла на весіллі своєї єдиної доньки з витонченим келихом ігристого вина в руці. Мені говорили стільки теплих, захоплених слів, щиро вітали, а я натягнуто всміхалася й бажала молодятам довгого та світлого щастя. Жоден із гостей навіть не здогадувався, який глибокий сум і тривога ховалися за цією спокійною усмішкою. Я свідомо приховала від … Read more
Марина потай цілий рік вивчала арабську мову, мріючи вільно спілкуватися з родиною свого нареченого. Проте в машині, яка вела їх із аеропорту, почувши розмову Таріка з братом, вона раптово втиснулася в сидіння… — Вона справді думає, що за місяць повернеться додому? Усмішка миттєво зникла з обличчя Марини. Тарік промовчав. — Поки що так. Вона повільно … Read more
Бездомний молодий чоловік побачив у лісі таємничі речі… Коліна в Дениса затремтіли. Йому було двадцять два роки, останні сім тижнів він ночував у лісі на околиці невеликого містечка: більше йти було нікуди. Він уже хотів зірватися з місця, бігти не озираючись, а потім переконувати себе, що нічого не помітив. Але жінка, яка лежала на землі, … Read more