Chapter 1. Зрада Ліза одразу зрозуміла: Антон збирається піти. Він мовчки відкривав шафку, кидав сорочки у велику чорну валізу й навіть не дивився на неї. Зазвичай перед важкою розмовою він нервово потирав підборіддя, але сьогодні його обличчя було абсолютно спокійним. — Що відбувається? — нарешті запитала Ліза. — Нічого особливого. Я йду. Вона завмерла. — … Read more
День, коли я вперше по-справжньому побачила чоловіка У той день у магазині я не стала сперечатися з Ігорем при людях. Просто взяла жінку за холодну руку, відвела до каси, попросила пробити велику банку суміші, пачку підгузків, вологі серветки, пляшку води та ще пару дитячих пюре — на потім. А потім дістала з гаманця гроші й … Read more
Етап 1. Усмішка біля труни Вона нахилилася, підморгнула і сказала: — Твій дідусь сказав мені: «Валю, тільки не плач на моєму похороні. Просто стій і дивись. Я ще разок усіх здивую». Я втупився в бабуцю, не розуміючи, жартує вона чи в неї від горя зсунувся розум. У церкві пахло воском, ладаном і мокрою шерстю — … Read more
Розділ 1. Остання людина в селі Олексій довго мовчав, дивлячись на Валентину Миколаївну. Він ніяк не міг зрозуміти, жартує вона чи говорить зовсім серйозно. — Ви хочете сказати, що я маю залишитися тут? — нарешті запитав він. — Не просто залишитися, — спокійно відповіла голова. — Ти маєш стати частиною цього села. — А якщо … Read more
Розділ 1. Тиша за одним столом Перші дні Григорій Матвійович намагався не задавати Ані зайвих питань. Він швидко зрозумів: якщо спитати «тобі подобається?» чи «хочеш ще?», дівчинка лише сильніше стискає губи. Тому він став залишати їй вибір. На столі з’являлися дві кружки: синя і біла. Григорій мовчки показував на них, і Аня сама вибирала. На … Read more
Розділ 1. Нові правила — Я із задоволенням приготую те, що ти купиш, — закінчила я. Аркадій зачинив холодильник. — Ти знущаєшся? — Ні. Я просто більше не оплачую твої звички зі своєї зарплати. — Це наш спільний дім! — Саме так. Тому даймо сядемо і вирішимо, хто за що платить. По-дорослому, без загроз і … Read more
Розділ 1. Буденність, яка вбиває — Тато вдома? — тихо запитала Марина у сина. — Угу. У залі лежить. Телевізор дивиться. Марина стягнула кросівки, пройшла на кухню, почала розбирати продукти. Андрій з’явився через десять хвилин — пом’ятий, заспаний, у розтягнутій футболці. — Привіт. Чого так пізно? — Два замовлення відвозила після зміни. Один на Садову, … Read more
Розділ 1. Записка, яку я не зміг викинути Світлана повільно розгорнула старий аркуш. Папір пожовтів, краї пошарпалися, а згини майже розпалися від часу. Я впізнав його одразу. Ту саму записку. Вісімнадцять років я зберігав її в нижній шухляді письмового столу. Іноді діставав, перечитував і знову прибирав. Не тому, що сподівався на повернення брата. Просто мені … Read more
Розділ 1: Туман на переправі Трьох приїжджих висадили на переправі о четвертій ранку, в найглухіший жовтневий туман, коли річки не видно навіть із містків. Вони прийшли по стару поромницю, що тридцять років крутила іржавий ворот біля води й для всіх була просто бабою Валею — недочуватою, буркотливою, нікому не потрібною. Бригада вирішила, що прибрати її … Read more
Коли до жіночої виправної установи привезли нову ув’язнену, багато хто одразу звернув на неї увагу. Дівчина мала незвичайну зовнішність. Її руки, шия та частина грудей були вкриті татуюваннями. Вона майже ні з ким не розмовляла, рідко піднімала очі й трималася осторонь від інших. Більшість жінок любили обговорювати новеньких, але ця дівчина не давала приводів для … Read more