Розділ 1. Непомітна деталь Валентина Григорівна ніколи не дивилася на картину одразу. Спершу рама, кути, місця кріплення, потім краї полотна — і аж тоді сам живопис. Тридцять вісім років у реставраційній майстерні привчили око до цього порядку так само надійно, як руку привчили тримати скальпель під одним і тим самим кутом. Тому полотно «Особливий пейзаж» … Read more
Розділ 1. Нічний збір Ірина прокинулася від тихого шелесту в шафі. Було ще темно, Варя спала за стіною, а Павло стояв біля відчинених дверцят і укладав у дорожню сумку костюм. Він робив це надто обережно: не вмикав світло, не рухав вішаками, не гримав дверцятами. Від цієї обережності кожна дрібниця звучала гучніше, ніж зазвичай. Ірина не … Read more
Розділ 1. Принизливий подарунок — Якраз ураз. Удома без цього точно не обійдеться, — весело кинув мій зять, розгорнувши перед гостями синій робочий одяг із білосніжним фартухом. Його мати щойно вручила це вбрання моїй доньці Соломії як весільний подарунок. На нагрудній нашивці було акуратно вишито її ім’я, а в очах самої Соломії вже тремтіли сльози. … Read more
Розділ 1. Несправедливий виклик — Закрий рота, Миколо. У моєму класі ти говоритимеш лише тоді, коли я дозволю. — Так, Оксано Петрівно. Учителька повільно оглянула його з голови до п’ят. Вона затримала погляд на вицвілому худі, на старому рюкзаку й пальцях, забруднених графітом. — Подивися на себе, — мовила вона. — Прийшов на підсумкову роботу … Read more
Розділ 1. Фатальна помилка Я перечитала його повідомлення декілька разів. «Моя дружина більше не поруч зі мною. Я шукаю справжні почуття». Спочатку я вирішила, що неправильно зрозуміла зміст. Можливо, він мав на увазі, що наші стосунки вичерпалися? Що я для нього перестала існувати? Але навіть це звучало страшно. Ми прожили разом дванадцять років. У нас … Read more
Розділ 1. Сталеві правила — Артеме Борисовичу, можна я сьогодні піду на годину раніше? — несміливо запитала бухгалтерка, зупинившись у дверях кабінету. — Донька захворіла, температура майже сорок. Чоловік уже викликав лікаря, але вона плаче й кличе мене. Артем Борисович навіть не відірвав погляду від таблиці на моніторі. — У нас завтра перевірка, а звіт … Read more
— Ну і що? — спокійно перебила Галина Петрівна, навіть не кліпнувши. — Сім років минуло, обставини змінилися. Олені зараз важче, у неї діти ростуть, їй свіже повітря потрібне. A ти молода, ще собі заробиш. Я мовчки вийшла з кухні й зайшла до спальні. Андрій сидів на дивані, врятувавшись у своєму смартфоні, і вдавав, що … Read more
Розділ 1. Майський день і передчуття змін У травні сорок п’ятого Москва пахла бузком. На бульварах раділи люди, з відчинених вікон лилася музика, радіо лунало святковими повідомленнями. Наближалося довгоочікуване завершення війни. У будинку письменників у Лаврушинському провулку, в квартирі, де на полицях тіснилися тоненькі книжки з яскравими обкладинками, жінка накривала стіл до вечері. Її вірші … Read more
Розділ 1. Осінній день Каструля з картоплею для собак закипіла раніше, ніж Віра Петрівна встигла вимести з веранди листя. Вона прикрутила газ, відсунула кришку набік — щоб швидше вихолонуло — і тільки тоді почула, що в кімнаті задзвонив телефон. Апарат був старенький, кнопковий, з великими цифрами. Син купив його три роки тому і відтоді щоразу … Read more
Розділ 1. Несподіваний пакунок …маленьку білу коробку. Я подивилася на неї, потім на стару жінку. — Що це? Жінка обережно вклала коробку мені в руки. Вона була зовсім легкою. На кришці виднілося старе вицвіле зображення голуба. — Мені сказали віддати її саме тобі, — мовила жінка. — Хто сказав? Вона посміхнулася. — Той, хто найбільше … Read more