Розділ 1. Сталеві правила — Артеме Борисовичу, можна я сьогодні піду на годину раніше? — несміливо запитала бухгалтерка, зупинившись у дверях кабінету. — Донька захворіла, температура майже сорок. Чоловік уже викликав лікаря, але вона плаче й кличе мене. Артем Борисович навіть не відірвав погляду від таблиці на моніторі. — У нас завтра перевірка, а звіт … Read more
— Ну і що? — спокійно перебила Галина Петрівна, навіть не кліпнувши. — Сім років минуло, обставини змінилися. Олені зараз важче, у неї діти ростуть, їй свіже повітря потрібне. A ти молода, ще собі заробиш. Я мовчки вийшла з кухні й зайшла до спальні. Андрій сидів на дивані, врятувавшись у своєму смартфоні, і вдавав, що … Read more
Розділ 1. Майський день і передчуття змін У травні сорок п’ятого Москва пахла бузком. На бульварах раділи люди, з відчинених вікон лилася музика, радіо лунало святковими повідомленнями. Наближалося довгоочікуване завершення війни. У будинку письменників у Лаврушинському провулку, в квартирі, де на полицях тіснилися тоненькі книжки з яскравими обкладинками, жінка накривала стіл до вечері. Її вірші … Read more
Розділ 1. Осінній день Каструля з картоплею для собак закипіла раніше, ніж Віра Петрівна встигла вимести з веранди листя. Вона прикрутила газ, відсунула кришку набік — щоб швидше вихолонуло — і тільки тоді почула, що в кімнаті задзвонив телефон. Апарат був старенький, кнопковий, з великими цифрами. Син купив його три роки тому і відтоді щоразу … Read more
Розділ 1. Несподіваний пакунок …маленьку білу коробку. Я подивилася на неї, потім на стару жінку. — Що це? Жінка обережно вклала коробку мені в руки. Вона була зовсім легкою. На кришці виднілося старе вицвіле зображення голуба. — Мені сказали віддати її саме тобі, — мовила жінка. — Хто сказав? Вона посміхнулася. — Той, хто найбільше … Read more
Розділ 1 — Поминки хочеш — улаштовуй. Але мій ювілей ніхто не скасує. Мені сорок, і це мій день. Віктор зупинився в коридорі, так і не розстібнувши куртку. На плечах ще трималася осінь — дрібний дощ сіяв увесь день, поки проводжали батька. В одній руці він тримав пакет із судочками, які сусідки зібрали після обіду, … Read more
Розділ 1 — Я тебе не кохаю, — закінчила Ольга. Сергій мовчав. Він стояв біля хвіртки, опустивши руки вздовж тіла, і дивився на неї так спокійно, що Ользі стало ще важче. — Я не хочу обманювати тебе, — продовжила вона. — Не хочу, щоб ти думав, ніби я виходжу за тебе з кохання. Я згодна, … Read more
Розділ 1 Вони пішли наступного ранку. Андрій поцілував мене в щоку із тим легким виразом обличчя, ніби їхав на закупи до супермаркету, а не на десятиденний курорт. Валентина Павлівна кинула на мої старі робочі джинси зневажливий погляд і нагадала, щоб я «не затягувала з плиткою у ванній, бо колір треба міняти». Коли за ними зачинилися … Read more
Розділ 1 Мене прошила такий біль, що я не зміг навіть закричати. Він почався в правій нозі, піднявся вище, ніби під шкірою пройшов розжарений металевий прут, а потім ударив у груди. Я впав на край ліжка й вчепився пальцями в покривало. — Не рухайтеся! — резко сказала Саміра. Я підняв голову. Вона стояла посеред кімнати. … Read more
Розділ 1 Чотирнадцять років. Стільки минуло з того часу, як я виїхав із Хирлеу з потертою сумкою в руці та з єдиною думкою в голові: ніколи більше не повертатися. Або, якщо й повертатися, то тільки тоді, коли все село побачить, чого я досяг. Мені було тридцять дев’ять. Службова машина. Годинник, що коштував як два роки … Read more